ОЦПО та РТМ » Головна » Програма розвитку закладу » Шляхи реалізації концепції

Шляхи реалізації концепції

Для реалізації Концепції розвитку закладу важливим є визначення шляхів її реалізації – напрямів роботи, від яких залежить ефективність соціально-педагогічної моделі закладу; систем організаційної, методичної та координаційно-методичної роботи; психологічного супроводу навчально-виховного процесу, роботи з педагогічними кадрами.

Важливим для реалізації концептуальних положень розвитку закладу є вдосконалення організаційних форм співпраці з батьками, державними установами й громадськими організаціями; оптимізація управлінської діяльності; матеріально-технічне та фінансове забезпечення інноваційного розвитку закладу; організація міжнародного співробітництва.

Удосконалення соціально-педагогічної моделі закладу

Соціально-педагогічна модель закладу є визначальним чинником підвищення ефективності системи роботи Центру як комплексного позашкільного навчального закладу та регіонального координаційно-методичного центру позашкільної освіти.

Сучасна соціально-педагогічна модель Центру передбачає діяльність восьми навчально-виховних відділів, відділу організаційно-масової роботи, відділу з організації роботи пересувного позашкільного навчального закладу, психологічної, інформаційно-методичної та інформаційно-технічної служб.

Реалізація мети і завдань Концепції щодо вдосконалення соціально-педагогічної моделі закладу сприяє систематизації навчально-виховної роботи відповідно до трьох основних напрямів: творчий розвиток особистості, хобі-освіта, профорієнтаційна робота та допрофесійна освіта.

Важливим є визначення пріоритетних завдань роботи за означеними напрямами з урахуванням навчально-організаційних рівнів:

  • творчий розвиток особистості: удосконалення організаційно-педагогічних засад діяльності «Кіндер-клубу» (для вихованців 2–3 років та їхніх батьків); шкіл раннього творчого розвитку дитини (для вихованців 4–6 років); творчих об’єднань загальнорозвивального спрямування (перший навчально-організаційний рівень);
  • хобі-освіта: удосконалення організаційно-педагогічних засад діяльності за еколого-натуралістичним, техніко-технологічним, художньо-естетичним, декоративно-ужитковим, туристсько-краєзнавчим, фізкультурно-спортивним напрямами позашкільної освіти (І–ІІІ навчально-організаційні рівні);
  • профорієнтаційна робота й допрофесійна освіта: навчальні курси соціогуманітарного, дослідницького, прикладного, технічного спрямування (третій навчально-організаційний рівень).

Однією із складових роботи щодо оптимізації соціально-педагогічної моделі Центру є вдосконалення організаційної моделі діяльності пересувного позашкільного навчального закладу, метою діяльності якого є надання якісної позашкільної освіти учням сільських загальноосвітніх навчальних закладів.

Основними концептуальними положеннями щодо підвищення ефективності роботи пересувного навчального закладу визначено:

  • удосконалення організаційно-педагогічних засад та організаційних форм роботи;
  • удосконалення методик проведення творчих майстерень, майстер-класів, природоохоронних акцій та організації пошуково-краєзнавчих, екологічних експедицій;
  • реалізація освітніх проектів: створення еколого-краєзнавчих стежок, куточків народознавства, авторських творчих майстерень тощо;
  • удосконалення системи організаційно-масової та оздоровчо-дозвіллєвої роботи;
  • забезпечення постійної професіонально-творчої взаємодії з педагогами сільських загальноосвітніх навчальних закладів і закладів професійно-технічної освіти (навчально-методична робота, інформаційне забезпечення, психологічне консультування).

Ефективність інтеграції складових соціально-педагогічної моделі (функціональних підрозділів) закладу є визначальним фактором його подальшого розвитку як регіонального позашкільного координаційно-методичного центру.

Процес розвитку системи позашкільної освіти в регіоні на сучасному етапі характеризується необхідністю оптимізації мережі позашкільних навчальних закладів; актуалізації профілів і змісту діяльності дитячих і юнацьких творчих об’єднань; розширення клубних, студійних, дистанційних форм роботи; відкриття ліцензійних навчальних курсів професійної підготовки. Тому основними напрямами координаційно-методичної роботи Центру визначено:

  • сприяння адаптації позашкільних навчальних закладів області до роботи в умовах розвитку ринкової економіки;
  • створення єдиного інформаційного поля для покращення професійно-творчої взаємодії педагогів (Інтернет-ресурси, друковані видання, обласний інформаційно-методичний банк);
  • спрямування діяльності обласних профільних методичних об’єднань педагогів на впровадження інноваційних педагогічних методик і технологій, обмін перспективним досвідом, розв’язання актуальних методико-педагогічних проблем.

Зазначене вище спрямовує подальшу роботу щодо вдосконалення соціально-педагогічної моделі закладу на створення відповідних функціональних підрозділів закладу, зокрема: інформаційно-видавничого відділу, науково-методичної лабораторії, підрозділів навчально-виховних відділів (центрів профорієнтації та професійної підготовки, клубів здоров’я, родинної творчості), дитячої туристичної бази тощо.

Оптимізація системи методичної роботи та роботи з педагогічними кадрами

У системі методичної роботи Центру як комплексного позашкільного навчального закладу та регіонального координаційно-методичного центру позашкільної освіти особливе значення відводиться інформаційно-методичному та науково-методичному аспектам.

Удосконалення інформаційно-аналітичної та інформаційно-методичної діяльності закладу пов’язане з реалізацією таких завдань: популяризації досягнень сучасної психолого-педагогічної науки, створення ефективної рейтингової системи діяльності позашкільних навчальних закладів, друкування матеріалів із досвіду роботи педагогів (збірників, посібників, буклетів, альбомів тощо), забезпечення функціонування сайту та обласного інформаційно-методичного банку.

Науково-методична діяльність закладу спрямовується на розроблення актуальних для розвитку системи позашкільної освіти регіону науково-методичних проблем:

  • «Педагогічні засади оптимізації виховного потенціалу навчального процесу в позашкільних навчальних закладах» (відповідно до угоди про співпрацю закладу з лабораторією діяльності позашкільних закладів Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, 2009 р.);
  • «Розвиток творчих здібностей дітей та учнівської молоді у творчих об’єднаннях дослідницького спрямування позашкільних навчальних закладів, наукових секціях МАН» (відповідно до угоди про співпрацю Північно-східного наукового центру НАН України та МОН України з Національним позашкільним навчальним закладом «Мала академія наук учнівської молоді», 2011 р.)

Ефективність заходів щодо реалізації Концепції забезпечується систематизованою роботою щодо підвищення рівня професійно-творчої компетентності педагогічних працівників. Вона не лише визначає темпи впровадження інновацій і перспективного педагогічного досвіду, а й сприяє створенню авторських методик творчого розвитку та соціалізації підростаючого покоління, забезпечує реалізацію ідей гуманістичного виховання.

З метою підвищення рівня соціально-психологічної, інформаційно-комунікативної, профільної компетентності педагогів у закладі передбачено вдосконалення роботи профільних методоб’єднань щодо навчання й організації самоосвітньої та професійно-творчої діяльності педагогів, узагальнення педагогічного досвіду, упровадження сучасної портфоліотехнології в систему атестаційної роботи закладу.

Оптимізація психологічного супроводу

Актуальність організації психологічного супроводу навчально-виховної роботи сучасного позашкільного навчального закладу зумовлена стратегічними змінами в розвитку освіти України та загальносвітовими освітніми тенденціями.

Призначенням психологічної служби Центру є:

  • забезпечення психологічної складової в організації креативно спрямованого позашкільного навчально-виховного середовища;
  • створення психолого-педагогічних умов, що сприяють особистісному розвитку вихованців, збереженню їхнього здоров’я, підготовці до самостійного життя в суспільстві.

Реалізація положень Концепції передбачає проектування та організацію психологічного супроводу позашкільного навчально-виховного середовища, спрямованого на загальний розвиток особистості, створення умов для найбільш повного розкриття її творчого потенціалу.

Основними завданнями щодо вдосконалення роботи психологічної служби є:

  • психодіагностична робота: упровадження сучасних комплексних психодіагностичних методик щодо виявлення інтелектуальних і творчих здібностей дітей та учнівської молоді;
  • навчально-розвивальна та превентивна робота: упровадження тренінгових програм щодо розвитку творчого потенціалу вихованців, формування навичок здорового способу життя, подолання негативних явищ в учнівському соціумі;
  • методична робота: удосконалення організаційної моделі діяльності психологічної служби в контексті сучасних досягнень вітчизняної та світової психологічної науки; підвищення професійної компетнтності спеціалістів психологічної служби закладу; формування психологічної культури суб’єктів навчально-виховного процесу;
  • науково-методична діяльність: організація науково-дослідницької роботи щодо адаптації та впровадження в роботу закладу діагностично-проектувального комплексу «Універсал», комп’ютерного діагностичного комплексу «Персонал»;
  • методико-координаційна робота в області: співпраця з Центром практичної психології та соціальної роботи управління освіти і науки облдержадміністрації щодо:
    • психологічного проектування навчально-виховного середовища позашкільних навчальних закладів;
    • опанування практичними психологами позашкільних навчальних закладів інноваційними методами й технологіями надання соціально-психологічних послуг;
    • організація роботи практичних психологів щодо підвищення психологічної компетентності педагогів.

Співпраця із суспільними інституціями

Реалізація положень Концепції не можлива без урізноманітнення та удосконалення форм співпраці педагогічного колективу закладу з батьками вихованців, загальноосвітніми, професійно-технічними, вищими навчальними закладами, науково-виробничими установами та громадськими організаціями.

Робота з батьками вихованців спрямовується не лише на розв’язання проблем матеріально-технічного забезпечення, ремонту, фінансування участі дітей у масових заходах різних організаційних рівнів, а й на постійне розширення в батьків психолого-педагогічних знань, формування вмінь і навичок спільної з дітьми навчально-творчої діяльності.

Важливим у контексті зазначеного є використання різноманітних форм роботи з батьками (збори, лекції, родинні клуби, тренінгові програми, творчі майстерні, дні родинної творчості тощо).

Серед інноваційних форм роботи найбільш актуальними є зустрічі творчих поколінь, сімейні зустрічі та свята за народним календарем, дні родинних добрих справ, дні здоров’я.

Організація співпраці із соціальними інститутами є необхідною умовою для розширення позашкільного навчально-виховного середовища, спрямованого на творчий розвиток і соціалізацію особистості.

Основними завданнями співпраці із загальноосвітніми та вищими навчальними закладами є забезпечення наступності навчальних програм, створення умов для активного застосування набутих у школі знань у практичній творчій діяльності в позаурочний час, розширення організаційних форм масової роботи у сфері вільного часу дітей.

Розширення співпраці з державними установами, науковими, науково-виробничими та громадськими організаціями передбачає реалізацію завдань щодо екскурсійно-просвітницької роботи, забезпечення участі вихованців у соціальних проектах, організації практики (реалізація дослідницьких проектів, виробнича практика, конструювання та моделювання, розв’язання винахідницьких завдань тощо).

Управлінська діяльність

Управлінська діяльність присутня в змісті всіх напрямів та аспектів діяльності закладу, має чітко визначену структуру і забезпечує розроблення та виконання управлінських рішень, контроль і корегування діяльності.

У контексті розвитку закладу важливе значення має ефективна взаємодія адміністративно-методичного складу та колегіальних органів управління закладом, а саме:

  • педагогічної ради, що визначає стратегію розвитку закладу; створює організаційно-педагогічні умови для послідовних системних змін; забезпечує аналіз і контроль діяльності закладу;
  • методичної ради, яка спрямовує роботу на підвищення рівня професійної компетентності педагогів, реалізацію творчого потенціалу педагогічного колективу, поліпшення якості позашкільної освіти шляхом упровадження досягнень сучасної психолого-педагогічної науки й перспективного досвіду;
  • батьківського активу, робота якого базується на принципах усвідомленого партнерства, залучення до участі в організації та забезпеченні навчально-виховного процесу;
  • органів дитячого самоуправління, діяльність яких спрямовано на розв’язання актуальних питань життєдіяльності навчально-виховного соціуму, залучення вихованців до соціально важливої діяльності.

Відповідно до вимог сучасного освітнього менеджменту основними завданнями щодо вдосконалення системи управління закладом є вдосконалення її компонентів та етапів (діагностико-прогностичний, організаційний, програмно-проектувальний, контрольно-корегувальний, оцінювальний та підсумковий) з метою забезпечення ефективної діяльності, визначання перспектив подальшого розвитку закладу.

Важливою є організація роботи батьківського активу щодо забезпечення єдності педагогічних вимог сім’ї та закладу до виховання дитини, педагогічної просвіти батьків, педагогізації сімейних стосунків.

Оптимізація діяльності органів дитячого самоврядування закладу передбачає систематизацію навчально-виховної роботи з лідерами, забезпечення психолого-педагогічних умов для розвитку їхньої громадянської компетентності та соціальної активності, спільну реалізацію актуальних соціально-педагогічних проектів, удосконалення форм співпраці з громадськими організаціями, створення єдиного інформаційно-комунікативного з використанням інформаційно-комунікативних технологій.

Матеріально-технічне та фінансове забезпечення інноваційного розвитку закладу

Матеріально-технічне та фінансове забезпечення інноваційного розвитку закладу здійснюється на основі сучасної державної політики в галузі позашкільної освіти та пріоритетів діяльності закладу. Джерелами фінансування є видатки, виділені обласним бюджетом, а також залучені позабюджетні кошти (добровільні батьківські внески, спонсорська допомога, надання платних послуг тощо), що не суперечить чинному законодавству України.

Матеріально-технічні ресурси та фінансові витрати визначаються реальними потребами реалізації конкретних завдань, що є складовими Концепції, відповідно до санітарно-гігієнічних норм і правил охорони праці та техніки безпеки з урахуванням типового переліку навчального обладнання та доступності сучасних інформаційних технологій.

Ефективне використання фінансів і раціональний підхід до застосування матеріально-технічних ресурсів забезпечить інноваційний розвиток закладу.

Організація міжнародного співробітництва

Сучасні вимоги щодо якості освіти, детерміновані інтеграційними процесами в європейському освітньому просторі, зумовлюють необхідність розширення роботи закладу щодо організації міжнародного співробітництва.

Міжнародне співробітництво спрямовується на реалізацію декларацій, конвенцій, інших документів ООН, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Європейського Фонду Освіти, інших міжнародних організацій. Його здійснення передбачено як на державному і регіональному рівнях, так і на рівні навчального закладу.

Основними формами міжнародного співробітництва Центру визначено участь у міжнародних науково-освітніх програмах і проектах, що реалізовуються відповідно до укладених міждержавних угод про співпрацю; організацію та проведення науково-практичних конференцій, семінарів-практикумів, виставок, інших методико-педагогічних заходів; обмін делегаціями; удосконалення системи інформаційного забезпечення.

Ваші запитання, повідомлення, відгуки




Будь ласка, додайте 8 й 9.

^Вгору