ОЦПО та РТМ » Головна » Програма розвитку закладу » Умови, засоби, напрями роботи закладу щодо реалізації концептуальної мети і завдань

Умови, засоби, напрями роботи закладу щодо реалізації концептуальної мети і завдань

Для реалізації мети і завдань роботи закладу важливим є визначення умов реалізації концепції. Серед них основними є креативна та інноваційна спрямованість діяльності педагогів, інтеграція компетентнісного та загально-культурологічного підходів, формування ефективних педагогічних систем розвивального спрямування, біологізація позашкільного навчально-виховного простору, розроблення організаційно-педагогічних засад психологічного супроводу суб’єктів навчально-виховного процесу, створення ефективних систем інформаційно-методичного забезпечення та обміну досвідом.

Серед засобів реалізації завдань Концепції провідними є: науково-методична та організаційно-технологічна діяльність педагогів, методико-педагогічне моделювання/проектування, авторські освітні методики, перспективний педагогічний досвід, сучасні інформаційно-комунікативні технології, виконання соціально-педагогічних програм і проектів спільно з науковими установами, закладами й осередками культури та мистецтва, владними структурами.

Визначення умов і засобів реалізації Концепції забезпечує можливість розроблення основних концептуальних положень щодо вдосконалення системи діяльності закладу за основними напрямами позашкільної освіти.

Ранній творчий розвиток дитини

Робота щодо раннього творчого розвитку дітей є інноваційним, актуальним і соціально зумовленим напрямом позашкільної освіти, що забезпечує формування первинного досвіду комунікативно-творчої взаємодії дітей у навчально-виховному соціумі.

Соціально-педагогічне значення роботи закладу за цим напрямом полягає в:

  • забезпеченні загального розвитку вихованців дошкільного та молодшого шкільного віку, розширенні їхньої життєвої компетентності, сприянні соціальній адаптації особистості в процесі навчально-творчої та практичної діяльності в креативно-спрямованому позашкільному навчально-виховному середовищі;
  • створенні та апробації ефективних педагогічних систем роботи з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку; розробленні методик навчально-виховної та розвивальної роботи, просвітницької роботи з батьками;
  • розширенні в регіоні мережі шкіл (студій, об’єднань) раннього творчого розвитку та сприянні розвитку систем їхньої навчально-виховної роботи.

Основними концептуальними положеннями щодо розвитку системи роботи закладу за цим напрямом є:

  • інноваційна організаційно-педагогічна діяльність: упровадження сучасних ІКТ у навчально-виховний процес, методико-координаційну роботу;
  • науково-методична робота: удосконалення науково-методичного забезпечення діяльності шкіл (студій, об’єднань), інформаційно-методичне забезпечення роботи з батьками;
  • психологічний супровід: удосконалення діагностичної та корекційно-розвивальної роботи з дітьми; розроблення лекційно-практичного курсу для батьків і педагогів;
  • організаційно-координаційна діяльність: удосконалення організаційно-педагогічних моделей роботи шкіл (студій, об’єднань) раннього творчого розвитку дитини; інформаційне забезпечення сторінки відділу раннього творчого розвитку дитини на сайті закладу.

Художньо-естетичне виховання

Художньо-естетичне виховання є одним із традиційних напрямів позашкільної освіти, що передбачає послідовну навчально-виховну діяльність, спрямовану на формування в дітей естетичного ставлення до життя, сприймання й розуміння прекрасного в мистецтві, природі, взаєминах людей, розвиток художніх потреб і здатності до художньої творчості.

Актуальність роботи за цим напрямом зумовлена попитом на естетичне виховання підростаючого покоління, розвиток у дітей і підлітків художньо-естетичного смаку, формування в них профільної творчої компетентності (образотворчої, вокальної, хореографічної, театральної тощо).

Важливою для розвитку позашкільної освіти в регіоні є координаційно-методична діяльність Центру, що забезпечує реалізацію завдань Комплексної програми художньо-естетичного виховання в загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладах, узгодження робочих навчальних планів позашкільних навчальних закладів, систематизацію організаційно-масової роботи за напрямом, упровадження системи атестації творчих колективів відповідно до початкового, базового та профорієнтаційного рівнів.

Основними концептуальними положеннями щодо подальшого розвитку системи роботи за цим напрямом є:

  • інноваційна організаційно-педагогічна діяльність: організація роботи творчих об’єднань за новими профілями, започаткування роботи дозвіллєвих клубів як форми організаційно-масової роботи за напрямом, хобі-клубів як форми організації соціально-творчої діяльності вихованців;
  • науково-методична робота: розроблення матеріалів щодо творчого розвитку особистості в процесі навчально-творчої діяльності за інтересами, особливостей формування комунікативно-творчої компетентності, національного виховання засобами мистецтва, удосконалення технології студійної роботи;
  • організаційно-координаційна діяльність: удосконалення систем роботи щодо атестації дитячих творчих колективів, організації мистецько-просвітницької та фестивально-конкурсної діяльності, оптимізація роботи обласних профільних методичних об’єднань, інформаційне забезпечення сторінки художньо-естетичного відділу на сайті закладу.

Декоративно-ужиткове мистецтво

Декоративно-ужиткове мистецтво – напрям навчально-виховної роботи, що забезпечує формування спеціальних знань, практичних умінь і навичок (відповідно до напрямів декоративно-ужиткової творчості), особистісно-ціннісного ставлення до дійсності та мистецтва; розвиток естетичної свідомості, загальнокультурної та художньої компетентності; сприяє творчому розвитку та соціалізації особистості в процесі практично-творчої діяльності.

Робота педагогів закладу за цим напрямом полягає у створенні в регіоні соціально-педагогічних умов, що забезпечують збереження та примноження духовних і культурних надбань народу, відродження національних традицій.

Невід’ємною складовою роботи закладу є популяризація сучасних напрямів декоративно-ужиткової творчості, інтеграція профільної навчально-виховної роботи з роботою за художньо-естетичним (театр мод), еколого-натуралістичним (аранжування та фітодизайн), технічним (декоративно-технічна творчість) та іншими напрямами.

Концептуальними ідеями щодо вдосконалення роботи за напрямом є:

  • інноваційна організаційно-педагогічна діяльність: започаткування нових форм організації навчально-виховної роботи, зокрема родинних клубів, творчих майстерень, шкіл народних ремесел, курсів профорієнтаційного спрямування тощо;
  • науково-методична робота: розроблення матеріалів щодо формування системи мистецької освіти в ПНЗ у контексті європейської інтеграції, створення регіональних екскурсійно-просвітницьких програм і проектів, розвитку творчих здібностей вихованців засобами культури та мистецтва, удосконалення методик організації родинної творчої діяльності та проведення майстер-класів;
  • організаційно-координаційна діяльність: розроблення й упровадження обласних освітньо-мистецьких проектів і програм; створення електронного каталогу робіт переможців обласних конкурсів; інформаційне забезпечення сторінки декоративно-ужиткового відділу на сайті закладу; спрямування роботи обласного методичного об’єднання на вдосконалення профільних навчальних методик; створення галерей дитячої творчості.

Еколого-натуралістична творчість

Еколого-натуралістична творчість є напрямом позашкільної освіти, що передбачає залучення дітей та учнівської молоді до вивчення природи, проведення практичної природоохоронної роботи, що сприяє формуванню екологічної культури особистості, набуттю нею досвіду розв’язання екологічних проблем.

Актуальність і важливість роботи закладу за цим напрямом зумовлюється сучасними завданнями екологічного виховання підростаючого покоління та потребою навчальних закладів регіону в координації еколого-натуралістичної роботи, реалізації науково-освітніх проектів, організації роботи профільних оздоровчих таборів, організації та проведенні просвітницьких природоохоронних культурно-масових заходів у контексті Концепції позашкільної еколого-натуралістичної освіти.

Основними концептуальними ідеями закладу щодо вдосконалення роботи за напрямом є:

  • інноваційна організаційно-педагогічна діяльність: формування ефективних організаційно-педагогічних моделей позашкільної освіти за еколого-натуралістичним спрямуванням; удосконалення роботи щодо активізації когнітивно-творчої діяльності вихованців шляхом упровадження сучасних педагогічних методик і технологій; започаткування роботи щодо ліцензованого надання освітніх послуг профорієнтаційного спрямування та початкової професійної підготовки (ландшафтний дизайн, квітникарство, ведення фермерського господарства);
  • науково-методична робота: методико-педагогічне розроблення проблем біологізації позашкільного навчально-виховного простору; удосконалення методик екологічного та валеологічного виховання підростаючого покоління;
  • організаційно-координаційна діяльність: розширення мережі шкіл початкової екологічної освіти для дітей дошкільного віку; розвиток юннатівського самоврядування; створення ефективної системи підготовки вихованців творчих об’єднань еколого-натуралістичного напряму до навчання в наукових секціях НТУ та наукових відділеннях МАН; інформаційне забезпечення сторінки еколого-натуралістичного відділу на сайті закладу; удосконалення форм організації співпраці з державними та громадськими організаціями, вищими навчальними закладами, науково-дослідними установами.

Екскурсійно-краєзнавча робота

Екскурсійно-краєзнавча робота передбачає залучення дітей та учнівської молоді до дослідження природи, історії, культури рідного краю та спрямування системи навчально-виховної роботи на формування національної самосвідомості підростаючого покоління.

Роботу закладу за цим напрямом спрямовано на пропаганду та розвиток у регіоні учнівського краєзнавства, координацію діяльності учнівських творчих об’єднань пошуково-краєзнавчого спрямування, організацію та проведення обласних етапів всеукраїнських краєзнавчих заходів, координацію музейної та екскурсійно-просвітницької діяльності.

Основними концептуальними ідеями щодо вдосконалення системи роботи закладу за напрямом є:

  • інноваційна організаційно-педагогічна діяльність: оптимізація систем екскурсійно-просвітницької, експедиційної, музейної роботи; започаткування клубних форм роботи; створення ефективної системи обміну екскурсійними-туристськими групами вихованців на міжрегіональному та міжнародному рівнях;
  • науково-методична робота: розроблення методико-педагогічних проблем щодо організації пошуково-дослідницької діяльності школярів; розроблення концепцій національно-патріотичного та екологічного виховання засобами краєзнавчої роботи; інформаційно-методичне забезпечення екскурсійної та рекреаційно-оздоровчої діяльності;
  • організаційно-координаційна діяльність: започаткування регіональних краєзнавчих освітніх проектів; інформаційне забезпечення сторінки екскурсійно-краєзнавчого відділу на сайті закладу; відродження традицій проведення регіональних військово-патріотичних ігор для учнівської молоді; удосконалення систем роботи музеїв навчальних закладів області.

Туристсько-спортивна робота

Туристсько-спортивна робота передбачає залучення дітей та учнівської молоді до активної діяльності у сфері туризму та спортивного орієнтування; сприяє формуванню загальної культури та культури здоров’я; забезпечує фізичний та комунікативно-творчий розвиток особистості; розширює знання про рідний край та його історико-культурну спадщину.

Діяльність Центру за напрямом спрямована на опанування вихованцями позашкільних навчальних закладів області основами техніки туризму й орієнтування, організацію змістовного дозвілля, духовний розвиток, зміцнення здоров’я, формування навичок узаємодії в мікросоціумі.

Важливими є зусилля педагогів щодо реалізації обласної програми розвитку туризму та краєзнавства, створення ефективної системи професійної взаємодії педагогів, спрямованої на вдосконалення їхньої практичної компетентності.

Основними концептуальними завданнями роботи за цим напрямом є:

  • інноваційна організаційно-педагогічна діяльність: розширення профілів роботи творчих об’єднань; оптимізація моделі виховної роботи відділу; упровадження сучасних інформаційних технологій у проведення змагань зі спортивного орієнтування;
  • науково-методична робота: оптимізація програмно-методичного забезпечення гуртків спортивно-туристського напряму; удосконалення профільних навчальних методик і технологій; методичне забезпечення роботи з національно-патріотичного виховання;
  • організаційно-координаційна діяльність: координація роботи щодо проведення категорійних і степеневих походів; удосконалення організаційно-педагогічних засад проведення обласних учнівських туристських зльотів, змагань зі спортивного орієнтування; забезпечення ефективної роботи маршрутно-кваліфікаційної та спортивно-технічної комісій; організаційно-методичне забезпечення діяльності профільних тренувально-оздоровчих таборів; інформаційне забезпечення сторінки спортивно-туристського відділу на сайті закладу; підвищення ефективності співпраці з батьками, громадськими організаціями і навчальними закладами.

Фізкультурно-спортивна робота

Фізкультурно-спортивна робота сприяє розвитку фізичних здібностей дітей та учнівської молоді, забезпечує організаційно-педагогічні умови для рекреації й оздоровлення, занять фізичною культурою і спортом; передбачає підготовку спортивного резерву для збірних команд області, України.

Значення діяльності закладу за цим напрямом полягає в:

  • організації рекреаційно-оздоровчої та дозвіллєвої діяльності позашкільних навчальних закладів області;
  • використання здоров’язбережувальних технологій у навчально-виховному процесі за всіма напрямами позашкільної освіти;
  • упровадженні сучасних психолого-педагогічних тренінгових програм, спрямованих на формування у вихованців основ культури здоров’я та навичок здорового способу життя;
  • розробленні та впровадженні в навчально-виховний процес тренінг-курсу «Екологія та здоров’я».

Концептуальними завданнями щодо розвитку системи роботи Центру за цим напрямом є:

  • інноваційна організаційно-педагогічна діяльність: започаткування різних форм фізкультурно-профілактичної та реабілітаційної роботи (робота гуртків, клубів, масові заходи тощо);
  • науково-методична робота: удосконалення організаційно-педагогічних засад діяльності позашкільних навчальних закладів під час третього оздоровчо-виховного семестру; розроблення нових психолого-педагогічних тренінгових програм;
  • організаційно-координаційна робота: організація діяльності клубів родинного здоров’я; упровадження програм профілактики та фізичної реабілітації; підвищення ефективності співпраці з батьками, громадськими організаціями, навчальними закладами, закладами фізичної культури та спорту.

Технічна творчість

Технічна творчість спрямована на формування у вихованців техніко-технологічної компетентності, залучення дітей та учнівської молоді області до активної дослідницької роботи, спортивно-технічних видів спорту, декоративно-технічної творчості.

Важливим акцентом у роботі за цим напрямом є пропагування сучасних техніко-технологічних знань серед школярів регіону, надання вихованцям можливостей для самореалізації в різних сферах практично-технічної діяльності.

Особливе значення в регіоні має робота щодо збереження мережі творчих об’єднань технічного напряму; удосконалення системи обласних масових заходів за напрямом; забезпечення професійно-творчої взаємодії педагогів, спрямованої на вдосконалення їхньої професійної майстерності; упровадження інноваційних навчальних методик і технологій в систему навчально-виховної роботи позашкільних навчальних закладів області.

Концептуальними положеннями щодо подальшого розвитку системи роботи закладу за цим напрямом є:

  • інноваційна організаційно-педагогічна діяльність: започаткування роботи нових творчих об’єднань інформаційно-технічного та предметно-технічного профілів основного, вищого навчально-організаційного рівня; утвердження клубної форми роботи однією з основних форм організації масової роботи за напрямом; організація роботи щодо реалізації телекомунікаційних проектів;
  • науково-методична робота: методико-педагогічне розроблення проблеми розвитку творчих здібностей особистості в процесі технічної творчості; удосконалення методичного забезпечення творчих об’єднань інформаційно-технічного профілю;
  • організаційно-координаційна діяльність: розширення мережі базових ПНЗ для проведення обласних конкурсів і змагань; створення системи підготовки вихованців творчих об’єднань технічного напряму до навчання в МАН; упровадження сучасних інформаційно-комунікативних технологій в роботу позашкільних навчальних закладів області; інформаційне забезпечення сторінки техніко-технологічного відділу на сайті закладу.

Науково-дослідницька діяльність учнівської молоді

Організація пошукової та науково-дослідницької діяльності учнівської молоді за різними освітніми напрямами є однією з тих особливостей сучасного етапу розвитку закладу, що забезпечує систематизацію роботи з інтелектуально обдарованою учнівською молоддю регіону, її підготовку до активної творчої діяльності в галузі науки.

Характерними ознаками навчально-виховної роботи за цим напрямом є її спрямованість на:

  • поглиблення знань учнів за обраними освітніми напрямами,
  • формування дослідницької компетентності (опанування основами наукового дослідження, розвиток комунікативно-творчих умінь, навичок самоорганізації та самоконтролю, культури інтелектуально-творчої діяльності);
  • розвиток творчих здібностей особистості в процесі навчально-дослідницької діяльності, становлення її творчої активності та самостійності,
  • профорієнтацію та психолого-педагогічну підготовку до навчання у вищих навчальних закладах.

Координатором роботи за цим напрямом у регіоні є територіальне відділення МАН, що є структурним підрозділом Центру. Його діяльність спрямована на організацію роботи наукових відділень, секцій (очно-заочна форма), проведення заходів для інтелектуально обдарованої молоді (форуми, конкурси, конференції тощо), проведення практик (виробничих, польових), організацію роботи навчально-оздоровчих таборів, літніх шкіл МАН.

Основними концептуальними положеннями щодо вдосконалення роботи закладу за цим напрямом є:

  • інноваційна організаційно-педагогічна діяльність: створення в області комплексу соціально-педагогічних умов як основи для вдосконалення системи роботи наукових товариств учнів у навчальних закладах області та територіального відділення МАН України; упровадження дистанційного навчання та інших інноваційних організаційно-педагогічних технологій, методик навчально-виховної та розвивальної роботи; удосконалення системи виявлення та підтримки обдарованої учнівської молоді, залучення її до навчання в профільних всеукраїнських і обласних заочних школах;
  • науково-методична робота: удосконалення системи роботи над проблемою розвитку творчих здібностей дітей та учнівської молоді в гуртках пошуково-дослідницького спрямування, наукових секціях Малої академії наук і наукових товариствах учнів; науково-методичне забезпечення психологічного супроводу навчально-виховного процесу; розроблення організаційно-педагогічних засад роботи літніх шкіл МАН;
  • організаційно-координаційна діяльність: розширення мережі НТУ навчальних закладів області; розширення форм навчальної та практичної роботи під час навчально-оздоровчих сесій, літніх шкіл; організація роботи на замовлення кафедр, науково-виробничих установ; забезпечення ефективної взаємодії загальноосвітніх, позашкільних і вищих навчальних закладів, науково-виробничого потенціалу області для роботи з інтелектуально обдарованими дітьми та учнівською молоддю; інформаційне забезпечення сторінки відділу науково-дослідницької роботи учнівської молоді на сайті закладу.

Соціогуманітарна робота

Соціогуманітарна робота спрямована на навчання дітей та учнівської молоді основам наук соціально-гуманітарного циклу, розвиток інтелектуально-творчих здібностей вихованців, формування в них умінь і навичок практичної діяльності за обраними профілями.

Соціально-педагогічне значення роботи Центру полягає у створенні умов для профорієнтації та профільного допрофесійного навчання учнівської молоді області за соціогуманітарним напрямом, зокрема організації роботи обласних шкіл і студій; залученні до навчально-виховної роботи викладачів вищих навчальних закладів, діячів мистецтв і культури; проведенні обласних конкурсів, видання збірок творчих робіт учнів обласних профільних шкіл тощо.

Основними концептуальними положеннями щодо вдосконалення роботи закладу за напрямом є:

  • інноваційна організаційно-педагогічна діяльність: організація нових напрямів профільного допрофесійного навчання: історія, економіка і право, іноземні мови, психологія, соціологія тощо; упровадження сучасних ІКТ у систему роботи обласних шкіл, студій, клубів;
  • науково-методична робота: розроблення програмно-методичного забезпечення роботи обласних шкіл, студій, клубів; удосконалення організаційно-педагогічних засад їхньої діяльності в контексті інтеграції очно-заочних і дистанційних форм навчання;
  • організаційно-координаційна діяльність: збереження та розширення мережі обласних шкіл (журналістика, літературна творчість, фітодизайн тощо), творчих об’єднань гуманітарного напряму (історія, право, іноземні мови, психологія, журналістика, тележурналістика), літературних студій, бізнес-клубів, клубів інтернаціональної дружби.

Соціально-творча реабілітація дітей та молоді з особливими потребами

Соціально-творча реабілітація – напрям соціально-педагогічної роботи, що передбачає реалізацію заходів, спрямованих на відновлення морального, психічного й фізичного стану дітей та учнівської молоді; навчання основам індивідуальної та колективної поведінки відповідно до загальновизнаних суспільних норм і правил; залучення до навчально-творчої діяльності за інтересами; підготовку до життя та діяльності в сучасному суспільстві, профорієнтацію.

Соціально-педагогічне значення роботи Центру за цим напрямом полягає в організації роботи в регіоні щодо соціального становлення вихованців з особливими потребами, забезпеченні їхніх потреб у самореалізації в процесі навчально-творчої діяльності за інтересами, профорієнтації та початковій профпідготовці.

Основними концептуальними положеннями щодо вдосконалення системи роботи закладу за цим напрямом є:

  • інноваційна організаційно-педагогічна діяльність: започаткування соціального волонтерства педагогів і вихованців у реабілітаційно-оздоровчих закладах; розроблення інформаційно-методичних матеріалів для роботи з батьками (лекційно-практичний курс);
  • психологічний супровід: започаткування індивідуальної та групової корекційно-розвивальної роботи; упровадження програм соціально-педагогічного тренінгу;
  • науково-методична робота: розроблення організаційно-педагогічних засад методичного та психологічного супроводу навчально-виховної роботи за напрямом;
  • організаційно-координаційна діяльність: висвітлення досвіду роботи позашкільних навчальних закладів регіону щодо організації роботи з дітьми з особливими потребами.

Організаційно-масова робота

Організаційно-масова робота передбачає проведення масових заходів для дітей та учнівської молоді, забезпечення роботи центрів / клубів дозвілля, організацію роботи органів дитячого самоврядування, шкіл/ клубів лідерів, дитячих прес- та телецентрів, сайтів тощо.

Соціально-педагогічне значення роботи Центру за цим напрямом полягає в:

  • організації масової роботи за різними напрямами позашкільної освіти на обласному рівні (фестивалі, зльоти, конкурсні заходи тощо);
  • координації дозвіллєвої діяльності учнівської молоді у сфері вільного часу в позашкільних навчальних закладах області;
  • навчанні та координації роботи педагогів, які забезпечують діяльність органів дитячого самоуправління;
  • організації, проведенні, культурно-просвітницькому супроводі методико-педагогічних заходів різних організаційних рівнів.

Основними концептуальними положеннями щодо вдосконалення системи роботи закладу за цим напрямом є:

  • інноваційна організаційно-педагогічна діяльність: проведення зональних (міжрайонних) масових заходів за основними напрямами позашкільної освіти; застосування сучасних інформаційно-комунікативних технологій для покращення комунікативно-творчої взаємодії педагогів;
  • науково-методична робота: удосконалення моделей виховної роботи позашкільних навчальних закладів (відповідно до напрямів позашкільної освіти), методик організаційно-масової роботи та навчання лідерів учнівського самоврядування;
  • організаційно-координаційна діяльність: оптимізація системи роботи обласного методичного об’єднання культорганізаторів і методистів ПНЗ, відповідальних за організацію масових заходів, діяльність учнівського самоврядування; створення електронної бібліотеки організаційно-масової роботи в ПНЗ.

Ваші запитання, повідомлення, відгуки




Що є сумою 8 і 3?

^Вгору