ОЦПО та РТМ » Психологічна служба » Для педагогів » Організація роботи психологічної служби позашкільного навчального закладу як елементу соціумного угрупування

Організація роботи психологічної служби позашкільного навчального закладу як елементу соціумного угрупування

Метою статті є презентація досвіду організації роботи психологічної служби Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю як одного з важливих компонентів соціумного угрупування. Розкривається роль та функції психологічної служби позашкільного навчального закладу у виявленні та розвитку творчих здібностей дітей та підлітків.

На сучасному етапі розвитку системи освіти в Україні актуальним є проблема навчання та виховання обдарованих та талановитих дітей та підлітків, психологічна підтримка та сприяння розвитку їх творчого потенціалу.

У ряді досліджень доведено, що у позашкільних навчальних закладах створені найбільш сприятливі умови щодо розвитку творчого потенціалу особистості дитини, її задатків та здібностей. Зокрема, О. Музика зазначає, що роль позашкільних навчальних закладів у розвитку здібностей та обдарованості дітей полягає в тому, що вони можуть, на відміну від школи, розширити поле діяльностей і поле соціальних стосунків, і цим створити умови для вільного вибору дитиною напряму розвитку власних здібностей і обдарувань [1].

На думку Т. Сущенко, виховний потенціал позашкільного навчального закладу зумовлений такими факторами й обставинами, як особливі відносини, які найкращим чином залучають кожну дитину до активної перетворюючої діяльності; гарантія і забезпечення можливості практичного здійснення розвитку творчих інтересів і здібностей; вільний вибір виду діяльності; наявність відповідних навчально-виховних технологій [3].

Використання досягнень психологічної науки активно сприяє розширенню можливостей раціонального здійснення навчально-виховної роботи щодо розвитку творчого потенціалу особистості у позашкільних навчальних закладах. Як зазначає дослідник творчості академік В. Моляко, розвиток творчої особистості можливий лише за умови психологіізації всього навчально-виховного процесу, тобто коли будуть створені умови для реалізації творчого потенціалу кожної особистості [2]. Тому у центр уваги педагогічних працівників позашкільних закладів повинна бути поставлена проблема розвитку творчої особистості, своєчасного виявлення обдарованих дітей шляхом ранньої і поетапної діагностики, використання стимулюючих засобів щодо розвитку їхніх творчих потенційних можливостей.

У структурі Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю сім років працює психологічна служба, метою діяльності якої є організація навчально-творчого середовища, яке б сприяло розвитку особистості, забезпечувало умови для повного розкриття творчого потенціалу вихованців, орієнтувало їх на саморозвиток, сприяло фоормуванню стійкої внутрішньої мотивації до навчально-пізнавальної та творчої діяльності (схема 1).

Схема 1. Формування у вихованців позитивної мотивації до навчально-творчої діяльності в позашкільному навчально-виховному соціумі.

Специфіка діяльності психологічної служби визначається специфікою роботи позашкільного навчального закладу обласного підпорядкування, планується з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей вихованців та організовується на кожному з трьох навчально-організаційних рівнів діяльності гуртків та інших творчих об’єднань. Практичними психологами Центру проводиться цілеспрямована робота зі всіма соціумного формування закладу (категоріями учасників навчально-виховного процесу): дітьми, педагогами та батьками вихованців.

Робота з дітьми будується за напрямами: діагностика, що спрямовується на виявлення здібностей та обдарувань; робота з розвитку творчого потенціалу особистості; визначення стратегії індивідуального розвитку дитини; психолого-педагогічна корекція. Діагностичі обстеження проводяться з метою визначення загальних та специфічних здібностей вихованців для спрямування їх навчально-творчої діяльності за відповідними напрямами позашкільної освіти (І навчально-організаційний рівень); визначення впливу навчально-виховного процесу на розвиток творчої особистості (І-ІІІ навчально-організаційні рівні); визначення стилів сімейного виховання дітей і підлітків.

За результатами психодіагностичних досліджень щорічно формуються групи корекції та розвитку (І-ІІ навчально-організаційні рівні). Відповідно до визначеного кола проблем обираються навчально-розвивальні програми, за якими організовується робота груп. Широкого застосування набули тренінгові програми, спрямовані на розвиток пізнавальних процесів та комунікативно-творчих здібностей вихованців. 
У системі роботи наукових відділень Сумського територіального відділення Малої академії наук України тренінгові програми реалізовуються з метою формування психологічної готовності слухачів до участі у конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт. Вони супроводжуються індивідуальним консультуванням, навчанням прийомам саморегуляції, аутотренінгу тощо.

Робота з педагогічним колективом здійснюється за напрямами: діагностичним, консультативно-просвітницьким та психолого-методичним. Для педагогів закладу проводяться тематичні семінари та семінари-практикуми; надаються індивідуальні та групові консультації з питань оптимізації навчально-виховного процесу, специфіки роботи з вихованцями “групи ризику”, з творчо та інтелектуально обдарованими дітьми та підлітками, з батьками вихованців. Взаємодія між психологічною і методичною службами закладу здійснюється через узгодження науково-методичної роботи, проведення тематичних заходів психолого-педагогічного та методичного змісту, засідань педради, методичних об’єднань навчальних відділів закладу тощо.

Робота з батьками, які є активними суб’єктами сформованого у закладі креативного мікросоціуму, посідає особливе місце в роботі психологічної служби. Вона спрямована на збагачення батьків психолого-педагогічними знаннями про вікові закономірності розвитку дитини та її особистісні характеристики; інформування про результати, отримані в процесі діагностичних обстежень, корекційно-відновлювальної роботи; корекцію дитячо-батьківських стосунків; залучення батьків до спільної навчально-творчої діяльності під час тренінгів, заходів, гурткових занять.

Одним із пріоритетних напрямів роботи психологічної служби є превентивна діяльність і створення психолого-педагогічної системи роботи щодо збереження та зміцнення здоров’я вихованців. Особлива увага надається профілактиці ВІЛ/СНІДУ. Серед вихованців різних вікових категорій проводиться активна інформаційно-роз’яснювальна робота. Діти залучаються до участі у всеукраїнських та обласних акціях, спрямованих проти наркоманії та алкоголізму; в конкурсах учнівських творчих робіт на тему здоров’я; в днях та тижнях здоров’я, що вже стали традиційними для позашкілля Сумщини.

Отже, виходячи із досвіду роботи педагогічного колективу закладу можна стверджувати, що психологізація навчально-виховного процесу в сучасному позашкільному навчальному закладі сприяє гуманізації позашкільного мікросоціуму. Це проявляється у його особистісній зорієнтованості; спрямованості на те, щоб кожний вихованець став повноцінним, самодостатнім, творчим суб’єктом діяльності, вільною і самодіяльною особистістю.

Список літератури

  1. Музика О.Л. Розвиток у дітей здібностей та обдарованості у позашкільних навчальних закладах. Теоретико-методичні основи виховання творчої особистості в умовах позашкільних навчальних закладів: Зб. матеріалів наук.-практ. конф. Кол. авт. К.: 2006. – С.122.
  2. Моляко В.О. Психологічна готовність до творчої праці. – К.: Знання, 1989. – 48с.
  3. Сущенко Т.І. Позашкільна педагогіка: Навч. посібник. – К.: ІСДО, 1996. – С.11.

Ваші запитання, повідомлення, відгуки




Будь ласка, порахуйте 2 + 5.

^Вгору