Із довідкового краєзнавчого бюро Краєзнавчі можливості Сумщини

Сумщина - овіяний легендами і славою край, край казкової природи. Тут несуть свої води тихоплинний Псел і блакитна Сула, пісенна Десна і задумлива Ворскла. Область утворена 10 січня 1939 року.

На півночі та сході вона межує з Брянською, Курською та Білгородською областями Російської Федерації, довжина державного кордону з Російською Федерацією – 298 км. На півдні, сході та заході Сумщина межує з Харківською, Полтавською та Чернігівською областями України. Площа області – 23800 кв. км.

Загальна кількість населення області – 1169,3 тис. мешканців, у тому числі 786,3 тис. міського і 383 тис. – сільського.

Особливістю національного складу населення є його багатонаціональність. На території області проживають представники понад 95 національностей і народностей.

Національний склад населення:

• українці – 86,8%;
• вірмени – 0,1%;
• росіяни – 9,4%;
• молдавани – 0,1%;
• білоруси – 0,3%;
• євреї – 0,1 %;
• цигани – 0,1%;
• інші національності – 0,45%

Історичне минуле Сумщини

Заселення території сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. років тому. Починаючи з перших століть до н.е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на яких проживали ранні слов’янські племена. У VІІ – Х ст.. територію сучасної Сумщини населяло слов’янське плем’я сіверян. Тривалий процес соціально-економічного розвитку східних слов’ян зумовив формування феодальних відносин й утворення однієї з наймогутніших держав свого часу – Київської Русі.

До Київської Русі входили і землі сучасної Сумщини.

Сумському краю, його людям, присвячена найвидатніша пам’ятка Київської Русі – «Слово о полку Ігоревім». На початку 20-х років ХІІІ ст.. зі сходу насунули монголо-татарські орди. Велич і могутність змінилися занепадом і пригнобленням. У 50-60 роках ХІVст. цей край входив до складу Великого князівства Литовського, Речі Посполитої. Славу Київської Русі намагався відродити Богдан Хмельницький. У роки Визвольної війни і до смерті гетьмана існувала Українська держава, до складу якої входила і територія Сумщини, а саме Глухівщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пізніше ці землі ввійшли до складу гетьманської України, а південно-східна частина належала Слобожанщині. Великими містами були Глухів, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми.

Після скасування Катериною ІІ в 1764 р. гетьманської влади на Лівобережжі та в 1765 році полкового устрою і самоврядування в Слобідській Україні на Сумщину було поширено адміністративно-територіальний поділ Російської імперії.

На початку 80-х років ХVІІІ ст.. територія Сумщини входила до складу Харківського, Курського, Чернігівського, Новгород-Сіверського намісництв.

Після утворення СРСР було запроваджено новий адміністративний поділ. Замість губерній, повітів, волостей утворюються округи і райони. У 1962 році на території краю існували Глухівський, Конотопський, Полтавський, Роменський, Сумський округи, що поділялися на райони.

Трагічною сторінкою історії України І Сумщини стали масові політичні репресії 30-х років. Саме в цей складний час формується і 10 січня 1939 р. створюється як окрема адміністративно-територіальна одиниця Сумська область. До неї ввійшли 12 районів Харківської, 17 районів Чернігівської та 2 райони Полтавської областей. Нині в її складі 18 районів, 15 міст, 20 селищ.

«Туристичні перлини міста Суми»

На мальовничому березі річки Псел, серед гаїв і широких лугових просторів розкинулось старовинне українське місто Суми.

Датою заснування Сум вважається 1655 рік. Сто сімей із містечка Ставище Білоцерківського полку на чолі з отаманом Герасимом Кондратьєвим одержали 25 червня дозвіл на поселення і заснували місто Суми „на ріці на Пслі біля річки Сумки”.

У 1656-1658 раках будується сумська фортеця. Її межі з півночі, сходу і заходу визначали річки Псел, Сумка і Стрілка, а з півдня – побудований у 1658 році між Сумкою і Пслом перекоп. Нині це вулиця Перекопська. Місто захищала дубова стіна з 27 баштами, в 4-х з із яких були ворота. В центрі містечка знаходився оточений частоколом острог.

Суми захищав високий вал і глибокий рів довжиною більше 7 км. На випадок осади із центра міста до річки Псел був викопаний таємний підземний хід.

У 1658 році Суми стали центром Слобідського полку з органом самоуправління ратушею.

У 1677-1678 роках Сумський козачий полк бере участь в обороні м. Чигирина від турків, а в 1687-1689 роках – у походах російської армії в Крим на чолі з В.В.Голіциним.

На початку XVIII ст. Суми перетворилися в значний торговий центр. Швидко розвивалась ярмаркова торгівля, купці завозили товари з Росії та різних міст України. По оптовій торгівлі сумські ярмарки займали перше місце в Слобідській Україні.

У зв’язку з подіями Північної війни 1708 року в Суми приїздив Петро І. 26 грудня він перевів сюди свою ставку і залишився в місті до 3 лютого 1709 року. У Воскресенській церкві він був на новорічній службі. 1 січня 1709 року провів засідання військової ради та парад військ на площі перед церквою.

З 1743 по 1765 Суми - центр Слобідського козацького полку. За переписом 1732 року в Сумах проживало 7700 жителів, з них 3818 чоловічої статі. Налічувалось 5 шкіл.

21 вересня 1781 року був затверджений герб міста Сум: три чорні сумки з золотими гудзиками на срібному полі прямокутного щита.

Багатовікове життя цього міста можна порівняти з повноводною рікою, що прийняла в своє русло численні притоки величезної і незабутньої історії.

Якщо ми пройдемо сумськими вулицями й площами, то неодмінно помітимо, що територія міста органічно поєднана з річкою Псел і її невеличкими притоками Сумкою і Стрілкою, з мальовничими пагорбками і безкраїми просторами. В нашій уяві виникне старовинна фортеця на берегах річок, міські брами, до яких підходять численні шляхи, а поруч з фортецею – великі площі. Уважний спостерігач неодмінно знайде багато спільного між первинним плануванням Сум, Харкова, Києва. Так це певний тип міста, в якому міцно переплелися історичні традиції й нові риси планування та забудови.

Але Сумам властивості й інші, індивідуальні особливості, що зумовили привабливість цього міста. Вони пов'язані з неповторним пейзажем і з характером самої архітектури, створеної протягом понад трьох сторіч.

Візитною карткою міста Суми є Альтанка, що стоїть у сквері в центрі міста. Вона побудована на місці першої свердловини, де велися пошуки нафти в кінці ХІХ століття петербурзькими вченими. Купець Ліщинський, якому належали ці землі, зробив спробу знайти нафту, але пошуки були марними. За розпорядженням купця свердловину закрили стальною плитою і на ній звели пам’ятну дерев’яну альтанку за ескізом М.А.Щавлєва.

Ця восьмигранна відкрита споруда з високими куполами збереглася до теперішнього часу. Вона має неповторний виразний силует і є окрасою міста. У святкові дні в альтанці грає духовий оркестр.

Суми ласкаво запрошують до себе на гостини!

Місто Суми варте того, щоб його відвідати!

Маршрути міста Суми

«Духовні місця міста Суми»

Маршрут подорожі охопить послідовно наступні об’єкти:

Спасо-Преображенський собор (вул. Соборна, 31)

Свято-Воскресенський кафедральний собор (площа Незалежності, 19)

Троїцький собор (вул. Троїцька,32)

Петро-Павлівська церква (вул. Петропавлівська)

Пророко-Іллінська церква (вул. Червоногвардійська)

Пантелеймонівська церква (вул. Роменська)

«Освіта Сумщини»

Маршрут подорожі охопить послідовно наступні об’єкти:

Українська Академія Банківської справи (вул. Петропавловська, 57)

Інститут прикладної фізики (вул. Петропавловська, 58)

Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка (вул. Роменська, 87)

Сумський державний університет (вул. Римського-Корсакова,2)

Сумський національний аграрний університет (вул. Кірова, 160)

Військовий інститут артилерії ім. Б. Хмельницького при Сумському державному університеті (вул. Кірова,165)

«Суми спортивні»

Маршрут подорожі охопить послідовно наступні об’єкти:

стадіон «Ювілейний» (вул. Гагаріна,9)

легкоатлетичний манеж (вул. Прокофьева)

«Промисловість міста»

Маршрут подорожі охопить послідовно наступні об’єкти:

акціонерне товариство “Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М. В. Фрунзе” (вул. Горького, 58)

завод “Центроліт”(вул. Брянська, 1)

червоно-зоряний цукрово-рафінадний завод (вул. Привокзальна, 4)

виробниче об’єднання “Насосенергомаш” (вул. Привокзальна, 1)

ВАТ "Сумихімпром" (вул. Харківська)

«Сторінки культурного та мистецького життя міста»

Маршрут подорожі охопить послідовно наступні об’єкти:

Обласний художній музей ім. Н. Юнацького (вул. Покровська пл., 1; тел.:(0542)22-05-76; 27-22-58; директор Ареф’єва Галина Володимирівна)

Театр драми і музичної комедії (Театральна площа, 1, тел. 22-16-88)

Сумський обласний краєзнавчий музей (вул. Кірова, 2; тел.: (0542)22-14-41, 22-17-74; директор – Терентьєв Владислав Сергійович)

Сумська обласна Філармонія (вул. Петропавловська, 63, тел. 22-15-30)

Будинок-музей А.П. Чехова (вул. Чехова, 79; тел.:(0542)251-196; директор – Євдокимчик Людмила Миколаївна)

Обласна наукова бібліотека (вул. Героїв Сталінграда)