«ГЕТЬМАНЩИНА» СУМЩИНИ

Разом з козацькою звитягою люлька, шабля, «оселедець», вуса, а особливо костюми увійшли в українську народну творчість та мистецтво. Художники — і давні, і пізніші — не залишили поза увагою козацьку моду, як старшини, так і простих козаків.

Тарас Шевченко в творі «Іван Підкова» так зобразив запорозького отамана:

А попереду отаман

Веде, куди знає.

Походжає вздовж байдака,

Гасне люлька в роті;

Поглядає сюди-туди -

Де-де буть роботі?

Закрутивши чорні уси,

За ухо чуприну,

Підняв шапку — човни стали.

Нехай ворог гине!…

Популярна сьогодні «вишиванка» — мала частина культурної спадщини, що відображає лише частку колориту козацької старшини. Адже навіть іноземці, які відвідували Запорізьку Січ, відзначали: козаки «люблять гарно одягатися». Про це свідчать записи в щоденнику австрійського посла Еріха Лясоти, який у 1594 році відвідував наші землі, а також згадки в звіті французького інженера Боплана.

Українські козаки завжди надавали величезне значення одягу та своєму образу. Особливо це стосувалось козацької старшини. Використовувались виключно натуральні тканини і оздоблення, дороге і рідкісне хутро, перо та каміння.

Запорожці одягались доволі багато. Сорочка з шовковими застіжками, шаровари, червоні чоботи. Поверх сорочки одягали кафтан, який міг бути шовковим, парчевим або суконним. Кафтан підперезували шовковим пасом — широким шовковим поясом, перетканим на кожну четвертину золотими або срібними нитками. Поверх кафтана накидали свиту, завжди суконну з розрізаними рукавами, які, як правило, защіпалися один на другий і закладалися ззаду під кобеняк, який вживали під час дощу або негоди. На голові запорожці носили брилі, гострокінечну хутряну шапку або кобур — суконну червону шапку з бобровою опушкою.

На старовинних картинах, портретах козаків та українських гетьманів добре видно, якої моди трималися на Запорожжі та Гетьманщині.

Знання історії українського костюма вельми необхідні для професійної освіти істориків, етнографів, художників, мистецтвознавців, модельєрів та взагалі для естетичного виховання підростаючого покоління, прищеплення йому любові до рідної культури, її неперевершених цінностей. Відкриття усіх складових одягу дає можливість створити живий образ наших предків, приблизить далеке минуле до сьогоденних історичних реалій, подолавши так саме небезпечний синдром історичного беспам’ятства.

У кожному регіоні України були свої звичаї та особливості одягу. Історики кажуть, що якщо такі шаровари чи пояс могли були відсутні у тому чи іншому регіоні, то все одно був такий атрибут одягу, який був присутній у будь-якій частині України. І цей атрибут – вишита сорочка. Звісно ж орнаменти на ній були різні та кожен регіон виражав їх по-своєму. Кожен орнамент мав різне значення та був оберегом для власника сорочки.

Саме тому, в козацькому краю, на Сумщині у репертуарі Народного колективу України дизайн-студії «ARTelь moda» чимало творчих колекцій, які розроблені на матеріалах етнічного та народного українського костюму, а також присвячених великим історичним подіям нашої Батьківщини.

Дизайн-студія Артіль мода - художній колектив, заснований в 1999 році. Колектив об'єднав талановитих людей, захоплених створенням видовищних колекцій в стилі арт-моди.

З 2010 року студія працює у складі Обласного центру позашкільного освіти і роботи з талановитої молоддю.

У 2011 році колективу було присвоєно звання "Народний колектив України".

У 2016 році колектив успішно підтвердив звання "Народний".

«Унікальність студії полягає в тому, що дівчата і юнаки не тільки демонструють моделі на сцені, а й самі шиють їх, виявляючи неабияке терпіння і посидючість. Повірте, це зовсім непросто! І, може бути, саме це об'єднує настільки неординарних і яскравих особистостей, людей, котрі прагнуть відкрити в цьому житті для себе щось нове, цікаве і незвичайне», - наголосила художній керівник дизайн-студії і постановник сценічного дефіле Лариса Ванєєва.

Новий творчий проект дизайн-студії «ARTelь moda» присвячен унікальному явищу української історії – Гетьманщині та великим ратним подвигам наших хоробрих предків – козаків.

В процесі створення колекції, пошиття моделей вихованці студії вивчали особливості комплексів вбрання козацьких костюмів, конструктивні, технологічні та художні прийоми виготовлення їхнього одягу, техніки оздоблення та прикрас.

Показ колекції є підсумком дослідницької роботи, яку проводили юні моделі впродовж цілого року. Вони читали о козацьких битвах, воїнських подвигах, традиціях, побуту, відвідали останню столицю Гетьманщини – старовинне місто Глухів Сумської області.

Занурюючись в атмосферу минулого, моделі дизайн-студії «ARTelь moda» у своїх сценічних та подіумних показах з великим захопленням створюють образи, що пов’язують їх з традиціями та славними подвигами наших предків.

Глибина, багатство української культури та традицій дійсно вражають. Сьогодні майже у кожного українця є вишиванка, а з кожним роком етно-мотиви стають все більш популярними та модними. Це проявляється у всьому – в одязі, аксесуарах, прикрасах, сувенірах, інтер'єрі і навіть у культурі спілкування.

Ну а мені особисто хотілось би побажати сумським хлопцям та гарним дівчата дизайн-студії «ARTelь moda» 777 футів під килем у великому проекті, що зветься мистецтво моди України!

Матеріал підготував А.В. Вовк – член Національної спілки журналістів України гвардії п/полковник запасу.

Фото та історична довідка - художній керівник дизайн-студії «ARTelь moda» і постановник сценічного дефіле - Ванєєва Л.О.