13.08.2011 Настрій дня: і сміх, і сльози, і любов…

Кадри 1,2,3

Майже непомітно проминули два тижні навчально-відпочивального перебування майбутніх науковців у Всеукраїнській літній хіміко-біологічній школі МАН України. Настав час підводити підсумки.

Першим підсумком стало вихідне соціально-психологічне діагностичне дослідження, мета якого – визначити чи справдились очікування МАНівців щодо свого перебування тут, чи сподобалась їм робота школи та що хотілося б покращити. Після анкетування - традиційний кольоровий тест Люшера для отримання загальної картини емоційного стану уже по-справжньому міцної сім’ї МАНівців. Результати діагностики показали, що 90% опитуваних оцінили роботу школи на «Відмінно» та «Добре», 95% ще б хотіли приїхати сюди, а найпоширеніші пропозиції щодо покращення навчання та проживання молоді – «зробити МАНівські футболки не такими теплими», «дати більше вільного часу» та «вплинути якось на погоду». Щодо емоційного стану, то тут маємо такі показники: 70 % опитуваних – загальний позитивний стан, прагнення до активної діяльності, до самоствердження, до прийняття самостійних рішень, подолання перешкод, високий емоційний тонус. Приблизно 16 % та 14% - втомленість, сум, хвилювання, бажання спокою, а ще, як пояснили свій настрій самі МАНівці, - небажання прощатися з новими друзями.

Отже, перший підсумок, психологічний, підтвердив, що два тижні перебування у літній школі МАН є дуже цінними не тільки для навчання, а для саморозвитку обдарованої молоді, спілкування з однолітками та гарного змістовного відпочинку.

Кадри 4,5,6,7

Другим підсумком стала виставка стінгазет, які усім загонам слід було підготувати до урочистого закриття. З ранку у коридорі студклуба було гамірно та шумно: вивішувались творіння рук, розуму та спільної праці МАНівців.

Кадри 8,9,10

Тут були і яскраві веселі хроніки подій школи, і колажі, і фотогазети, але найбільшу увагу привертала газета з назвою «МАНівський Комсомолець» IV загону, виконана у стилі радянських газет, прикрашена лозунгами часів п’ятирічок та фотографіями сучасних МАНівців у контексті радянських ідеалів. Своїми зверненнями-подяками у стилі «дорогой товарищ» газета до сліз розчулила покоління тих, хто ще встиг поносити піонерський та комсомольські значки.

Газетний підсумок теж переконав, що МАН уже може називатися Мала академія неординарних.

Кадри 11,12,13

Тепер – підсумок проектний. Підготовка до захисту проектів проходила бурхливо, з генерацією ідей, творчими конфліктами та суперечками, підйомами о 6 годині ранку та посиденьками до світанку. Деякі так готувалися, що ще задовго до виступу, вживалися в роль і костюм.

Проекти були різними: і серйозно-науковими і креативно-веселими, танцювально-театральними та філософсько-ідейними. Але тема залишалась одна - «Світ навколо нас – і я його частинка».

Презентація ІV загону «Проблема утилізації пластикових пляшок» відкривала конкурс-захист.

Виявляється, що цю проблему, як на практиці було перевірено, можна елементарно вирішити за допомогою алюмінієвого бідончика під кодовою назвою «Радянський Союз» та вогнища. Цікаво, доступно і недорого.

Ще ІV загін представив «Казку», яка змусила глибоко замислитись і відчути себе особисто відповідальним за долю людства.

Голоси авторів проекта Тимофія Кулініча та Насті Бондаренко ніби мали гіпнотичну силу. Абсолютно усі у залі слухали казку від початку і до кінця.

Кадр 14

ІІІ загін проникливо і переконливо заспівав пісню «Земля у катастрофы», майстерно переробивши слова відомої пісні «Земля в иллюминаторе».

 

И атмосфера плачет

И биосфера плачет

И сферы все заводят разговор,

Спасите нас, пожалуйста,

Услышьте нас, пожалуйста,

Мы просим вас. и просит вас Земля.

Природа тихо плакала,

Природа тихо плакала,

И мановцы на помощь ей пришли…

 

Кадр 15

Наступним проектом стало серйозне дослідження, результати якого оприлюднили небайдужі до Сумщини хіміки ІІ загону. Тема дослідження – «Загальний стан води басейну річки Псел у м. Суми». Володимир Горний і Тарас Мощанський, шляхом ретельних хімічних експериментів, довели те, що купатися у Пслі ще можна, чим і порадували усіх сумчан.

Кадри 16,17,18,19

І загін, тобто «харизматичне біологічне об’єднання» (ХБО) у своїй презентації та виступі закликало усіх брати з них приклад – жити без ГМО.

Наукова презентація торкнулася розуму, а пісенний та танцювальний супровід – душі та сердець.

Принципи біологів були настільки переконливими, що оператору телебачення теж захотілось дотримуватись їх.

Страшно було уявити, що може очікувати людство, якщо ГМО буде правити світом.

Кадр 20

Злякавшись перспектив ГМО-майбутнього, усі заспокоїлись, коли дівчата з І загону по-дитячому весело затанцювали «Танок каченят» і помилували око презентацією «Прикраси природи». Квіти на екрані, дівчата-квіточки - на сцені, квітник талантів - у залі…

Кадр 21,22,23,24

Зі здивування у залі почався виступ ІІ загону із проектом «Збережемо набуте для майбутнього». На сцену викотилося яйце і почалося…

Змінювались епохи, змінювались люди, змінювалась природа…

Кадри 25,26,27,28

Як бачите, настрій після конкурсу-захисту був просто СУПЕР!!!

А теплі, щирі слова подяки за оптимізм, енергію, МАНівський дух та сподівання на зустріч у наступному році від проректора з науково-педагогічної та виховної роботи СНАУ Бондарчук Лариси Володимирівни й побажання успіхів від заступника директора ОЦПО та РТМ Бондар Любов Миколаївни підсилили атмосферу загальної радості та урочистості моменту.

Кадри 29,30,31

Настав час заключного підсумку – урочистої церемонії закриття Всеукраїнської хіміко-біологічної школи МАН. Починали з пісень у виконанні Наталії Воропай, Анастасії Бур’ян, Марини Ткаченко, музичного подарунку від Іванни Пилипенко та показу неординарних моделей дизайн-студії «Артель-мода».

Кадри 32,33

Після виступів талановитої молоді віце-президент Сумського територіального відділення МАН, директор ОЦПО та РТМ, Тихенко Лариса Володимирівна закликала МАНівців «підтвердити, що ви найкращі» і щоб «гра переросла у наукову діяльність!».

А потім було вручення дипломів та грамот за участь у роботі Всеукраїнської хіміко-біологічної школи Ман України. Урочистий, піднесений, але й сумний момент.

Кадри 34,35,36

Коли від Лариси Володимирівни прозвучало питання: «Хто хоче залишитися у цій літній школі і не їхати додому?» Відповідь була у вигляді майже сотні піднятих вгору рук.

Не менш бурхливо Відреагували МАНівці, коли на сцену вийшли усі ті, хто допомагав їм відчувати себе як удома – керівники літньої школи, вожаті, організатори цікавих вечорів. Їм плескали стоячи, підспівували, багаторазово дякували за турботу та любов і плакали від того, що вже час говорити «до побачення».

Кадри 37,38,39

Так було печально говорити один одному «До побачення», а ще сумніше стало на душі після того, як ІІІ загін виконав свою пісню подяки педагогам. Пісню, яка зачіпала душу кожного, бо для кожного з присутніх ці 14 днів навчання, розваг, екскурсій, чудової музики та безцінного спілкування залишаться назавжди в пам’яті як яскравий незабутній подарунок долі.

Ждали этого пол-лета,

Ну а кто-то целый год.

Так уж выпала монета-

Город Сумы всех нас ждёт!

Школа, МАН, олимпиады…

Как бы ни был труден путь,

Не волнуют нас преграды,

Но немного отдохнуть

Нам сейчас не помешает,

И поэтому мы здесь,

Здесь, где скучно не бывает,

Где и польза также есть.

 

Ну и что, как путь-дорога

Не была комфортна нам,

И неважно, что погода

С нами шутит по утрам!

Ну и пусть, что тёплой нету

В общежитии воды!

И хоть мы без Интернета,

В нём особой нет нужды!

Две недели здесь пробудем-

Не теряем время зря,

И уверен, мы запомним

Это место навсегда!

 

Сажнєв Роман, ІІІ загін

До нових зустрічей, юні науковці!!!

Великих звершень та грандіозних відкриттів Вам!!!