«ТРИВОЖИТИСЯ, не слід радіти!» або «тривожитися не слід, РАДІТИ!» вирішуєте Ви...

Так вже влаштована людина, що все нове або невизначене її лякає, викликає тривогу, Ситуація, в якій ми перебуваємо тому підтвердження. З тим, що відбувається зараз, ми ще не стикалися. Тому недивно, що багато людей відчувають тривогу, що негативно впливає на самопочуття і поведінку дорослих і дітей.

Сподіваюся, що мої поради стануть вам в пригоді і ви зробите правильний вибір.

Тож, перш за все, батькам слід зрозуміти і усвідомити, що боятися і тривожитися в ситуації загрози життю і здоров’ю це нормально. Ненормально не тривожитися. Але в ситуації тривоги ми можемо припускатися помилок і нелогічних дій. Тому дорослим слід усвідомити ситуацію і оцінити те, що відбувається.

У ситуації з карантином, що сталася, дітям слід пояснити, чому вони не відвідують дитячі садки школи, гуртки. Дати зрозуміти, що так про них турбуються дорослі, турбується наша влада. Ці заходи убезпечують від передачі вірусу і подальшої хвороби людей. І Україна не поодинока держава, що вдається до обмежувальних заходів. Особливо це слід пояснити дітям дошкільного і молодшого шкільного віку, які часто можуть відчувати власну провину і страждати через те, що мама змушена цілий день бути з ними вдома замість того, щоб ходити на роботу і заробляти гроші.

Корисними буде передбачити і проговорити разом з дітьми різні варіанти розвитку подій, навіть випадок хвороби когось із рідних. Для чого? Справа в тому, що наша психіка влаштована так, що те, що ми переживаємо в уяві, сприймається нами, як таке, що вже колись траплялося і в реальному житті не спроможне викликати сильного страху і занепокоєння. Добре спланований алгоритм дій допоможе зберігати спокій і додасть впевненості і дітям і дорослим. Щоб додати упевненості, можна перевірити чи є в телефоні номери сімейного лікаря, тата, мами, інших близьких людей. Батькам необхідно розповісти дитині про те, що під час карантину слід приділяти особливу увагу літнім людям, особливо рідним: бабусі, дідусю.

Ознайомлення з правилами поведінки і гігієни в період карантину можна зробити в цікавій формі: не просто наголосити на правилах, а й долучити дитину до цікавих експериментів, наприклад: як правильно мити руки, разом виготовити предмети захисту (маску, рукавички, антисептик).

Усе це додасть впевненості і спокою дитині і сприятиме усвідомленню того, що ситуація є контрольованою. Коли ситуація контрольована – дитина почувається в безпеці. А безпека – головна умова для гарного самопочуття дитини.

І про приємне. Саме зараз у батьків з’явилося багато часу для спілкування з дітьми. Саме зараз ми, батьки, можемо «відірватися» і додати те, чого хронічно не вистачало нашим дітям: уваги, спілкування, позитивної взаємодії. Автоматично спала напруга, пов’язана зі шкільною успішністю і виконанням домашніх завдань, це сприятливо позначилося на спілкуванні: батьки починають помічати, що дитина це не лише школяр, чи школярка. З’явилося багато вільного часу і, постає питання що з цим робити?

Ось декілька слушних порад: доцільним буде разом з дитиною розробити розпорядок дня, виділивши час не лише на приготування уроків, а й для рухової активності, спільного перегляду фільмів, читання, захоплюючих ігор і потрібних справ.

Здавалося б усе складається якнайкраще... Але, проводячи весь свій вільний час з дітьми, дорослі можуть відчувати велике перевантаження, що може призводити до емоційного виснаження. І тоді батьки можуть «зриватися» на дітях, через що згодом шкодують і відчувають свою провину. А це не кращий сценарій розвитку дитячо-батьківських стосунків.

Щоб цього не трапилося, дітям слід дати зрозуміти, що батьки теж люди: вони мають право на власний час і власний простір. І допоможуть у цьому паузи під час взаємодії. Як не дивно - від цього користь не лише батькам, а й дітям. Їм дуже корисно знати, що мама повинна турбуватися не лише про них, а й про себе, що у дорослих є 10, 20, 30 хвилин, щоб побути у власному «будиночку», відпочити і приділити увагу собі. Так дитина усвідомлює, що себе теж треба любити і вміти піклуватися про себе.

І найголовніше: усім нам зараз як ніколи потрібні позитивні емоції, потрібна радість. Радість як альтернатива тривозі. Це найкращий «імунітет». Треба зробити усе, щоб кожен день ми і наші діти відчували смак життя. Зараз слушний час для розвитку здібностей дитини, для творчості, для того, щоб задовольнити її пізнавальну та творчу активність. Карантин не канікули. А заняття в гуртках - це радість. Радість пізнання, радість взаємодії, радість відкриттів і перемог. Керівники гуртків нашого Центру, використовуючи інноваційні технології, шукають і знаходять нові можливості для роботи з дітьми. Тож тривожитися чи радіти? - вибір за вами.

Допомагайте дітям долучатися до нових проектів, радійте життю і будьте здорові!

З повагою, практичний психолог Наталія Сидоренко